Невеличка сигарета
Але терміном з життя.
Тож прийде й до вас vendetta
Що зламає вам буття.
Так цинізм спостерігала
Долі мужньої кінця,
Бо любов не припускала
А ні зрад ні каяття.
Ту останню сигаретку
Наче долю він курив.
І вхопившись за хвилинку
Нелюдам гріхи простив.
Бо у Господа у Бога
Син прощення ніс за нас
Тож невже те все на марно?
Як нам жить в жорстокий час?
Як не зрадити нам всесвіт?
Як пробачить смерть і кров?
Як повірити в майбутне,
Зберегти свою любов?...
Вічна память герою. 
