Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Катерина Собова: Свідок - ВІРШ

Гриць з Мартином випивали, Потім щось не помирились, Ледве вилізли з-за столу – На подвір’ї довго бились. Результат не забарився, Таке в сні і не присниться: Зламана рука в Мартина, Голова розбита в Гриця. Слідчий слухав потерпілих, Став детально розбирати, І щоб бути об’єктивним – Треба свідків допитати. -В мене свідок є!- кричав Гриць Потерпілому Мартину-, Баба Ганя через хвіртку Бачила усю картину! Слідчий кличе бабу Ганю: -Я вас викликаю зрання, А чи знаєте, що буде За брехливі показання? -Знаю. Ми обговорили Із Грицьком мої всі дії, За три тисячі я згодна: Маю на цей суд надію. Грицько чесний і порядний: Дав дві тисячі завдатку, Тисячу дасть після суду – Буде там усе в порядку. Коли бились ці п’яниці, Я стояла біля тину, За три тисячі готова Я посвідчити й Мартину. Хоч не бачила нічого – Хай навчить, що говорити: В мене пенсія маленька, А тут шанс є заробити. Суд для галочки хай буде: Стали дурні ці добріші, Розіп’ють чергову пляшку – Будуть знову найрідніші. Запишіть у протоколі: Травми виникли не в праці, Голова й рука - не серце, Заживе, як на собаці!