Про любов ти писати не вмієш?
В твоїм серці кров охолола?
Або я настільки немила,
Як у горлі ком… ти хворієш?
Поділись зі мною, порадься...
Я готова втішать «кровинку»,
І по-людськи підримать слабість,
Підказати твою помилку.
Обговоримо все без емоцій,
І недолік спровадимо в вирій.
Ми – всі люди в житті потоці,
Але вдвох – ми вразливі, щирі.
Віртуально наллєм шампанське,
Розпалю я вогонь в каміні.
Я - скандальна і хуліганка,
Але маю добро стабільне.
Поділюся теплом з тобою...
Моя вдача, як запальничка. ..
Не потрібні оці двобої,
Поміж нами сварки в дрібничках…
Я тебе навчу, як літати,
Ти побачиш зоряне Небо.
Там всі душі вміють кохати,
Там нічого більше не треба…
2025 за мотивами 2013
історія створення вірша: - Усе що описано у вірші, це реальна історія з мого творчого життя. Це було моє віршоване звернення...
