СВІТ
Світ дивиться на нас, і нами, і крізь нас,
Дивується і плаче, і сміється…
Зітхає інколи, проте – цілує повсякчас,
Світ – обіймає завше і горне́ться…
Світ є аске́за й розкіш, че́нчик й ловелас,
Живо́пис, що святе́ться…
Барвує й грає й все ж – не є іконостас,
Світ – цнота Бога, що любов’ю зветься…
Світ устелився в нас, в живе і мертве, в час.
Чарується і да́рствує, і мститься…
Непі́знаний людьми родо́від й парастас,
Світ – не такий і той, яким здається…
Павло Гай-Нижник22 жовтня 2025 р.
