Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Таборовець: Неповторне - ВІРШ

Осене, де ти береш кольори? В якій ти навчалася школі? Злотава майстрине диво-пори, Й моєї вже пізньої долі. Кидаєш килимом барви згори, Голубиш крізь призму веселки, І мерехтінням нічної зорі Оздоблюєш ковдру земельки... Роси вплела у сріблясту вуаль, Розводиш палітру казкову… Пензлем торкаючи кожну деталь, Щоранку міняєш обнови. Ще одна осінь моя, як весна, У прядиві доля на терні… Думку вигойдує пісня сумна – Ти завтра цю мить вже не вернеш… Л. Таборовець