Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Марія Демянюк: ВІтер - ВІРШ

У вербові коси заплітав волошки, Небо усміхалось, стало синьо трошки. У кленовім листі заспівав тихенько, Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!" У гіллі ялини таємниче дуже, Вітер віти гладив: "Мій колючий друже." Зазирав ласкаво в хатку на смереці, "Скоро відлітати", - нагадав лелеці...