Козацький Оберіг
Ой де ж ота криниця чарівна?
Що над Тясмином в гаї загубилась?
Ой де ж та дівчина, така рідна,
Що знов мені попід криницей снилась?
Чи є ще та дорога, що вела
Колись коня додому незрадливо:
Зіркова безкінечна таїна
Замріяних туманів спляче диво?
Аби вернутись знов
В минуле, в рай
Аби пізнать
дитинство на хвилину.
Зірву троянду, зраню руки в кров
Отій дівчині я у ноги кину.
А чи кохана вона чи сестра?
А чи донька, чи мати молодая?
Нехай троянда серцем козака
З Землі аж до Зірок оберігає!
Ан. БУК- Стефко
