ЛИСЯЧа ГАМ-БІТа! Чита автор
Лис Рудий у Лісі раз заснув.
Та невдало.
Бо серед дороги.
І йому Козел старий стоптав
Копитами, задницю і ноги.
Лис був парубійко не з дурних.
Зашипів скажено. І завзято
"Топтуна" за ратицю вхопив
Став його хвоста зубами м'яти.
- Що ти робиш... - Верещав козел.
- Сказ у мене . СЕБЕ НЕ ТРИМАЮ!-
Загарлав хитрий лисячий син.
На дорозі тож без сил й дрімаю.
-Хворий? СКАЗ?... Закляк з страху цапко.
Я й не знав де смерть мене чекає
- Мужнім буть! Ще день є на віку!
Лис Козла до дії підмовляє.
Бачиш... можна ж ліки зготувать
З того що в курятнику знайдеться
Там щодня Чубата КАЧКА
Зранку та увечорі несеться!
От .. візьми її одне яйце
А ще краще й КАЧКУ
Із собою
І вакцину зробимо
Живі будемо до старості
З тобою!
І в козла враз сили прибуло
Віра в ньому у життя зміцніла
Біг мов кінь. Влетів аж у сарай
А там баба - корову доїла.
Швидкості не встиг переключить
Чи то то гальма у Козла "заїло"
Та бабуся в ту ж величну мить
Вже й корову і козла доїла.
Тільки, від Корови Цапові - "було":
Добренько дісталось "на горіхи"!
За сараєм ж.. Лис дививсь в шпорину
Й Реготав - бо мав чимало втіхи.
Лис Козла давно провчить бажав
За нахабність й верескливу вдачу
Тож упевнений лишивсь: пізніш
Зайде, в спокої, качок побачить.
Отака от справа на Війні.
Правда чи закон перемогає?
Ні. Там хитрістю лише дурних
І нахабних з шляху прибирають.
Я не славлю нині Лисів суть
Але добре б нам їх обдурити
Бо чи хитрість то великий гріх?
Двох комах одним ударом вбити?
Анфіса Бук- Стефко
