Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Лада Квіткова: Коли мене не стане - не ридай. - ВІРШ

Коли мене не стане - не ридай. Хай пил осяде на мої сліди. Моє імʼя лиш подумки згадай. І більш ніколи не приходь сюди. Тут тільки камінь і старий пісок, Але не я, бо я вже не жива. Давно прогнив той липовий брусок, Якщо ти знов читаєш ці слова. Коли мене не стане - не шукай, Не клич мене, бо я не відповім. Не володію голосом своїм, Його нема. Тепер він — неба край. І відпусти із серця тугу й щем, І не будуй у ньому темні вежі, Я подолаю всі можливі межі, Та повернусь загубленим дощем. І в кожній краплі знатимеш — то я. Тобі на памʼять знак росою вишию. Я не пішла, я просто стала тишею, Але ця тиша вся тепер твоя.