ЗЛУДА
Життя глузливе в радощі Буття –
Єства мармиза скорчена в гримасу,
І Світло – тінь Пітьми, лад Сум’яття́,
Серцебиття ж – Безчасся відлік часу.
У коловерті метушні чаї́ться Страх,
В масці Любові і Гріха – і Кат, і Митар,
Й шепоче лестно Заздрість по кутках
Про відкуп Візнику душі на Цвинтар.
А я, між Богом і людо́вим Світом,
Йду між краями Прірви по канату
У власну Вічність з Долі Заповітом,
Щоб щезнути Навіки у Відплату.
Павло Гай-Нижник20 жовтня 2025 р.
