Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Не вірю. - ВІРШ

https://www.advayta.org/audiogallery/audiolektsii/618/ Коли занурюєшся в духовність з головою, зразу прозріння й розуміння того - наскільки ми не духовні. Ми статуї, скручені, скривлені, не ментальні, не людяні, навіть не мрамор - просто камінь. І на цьому ми будуємо щось уродливе, звеличуємо гріхопадіння. Жива вода, глотком точить цей камінь менталітету того, яким ми гордимось. Ви подивіться на монументи, що звели в ваших місцях, про що вони відчать ви навіть не задумувались, то символіка того, що помітили вони, так мітять завойовані території. А саме цінне те, що в вас всередині зашлакували зомбоінформацією та продукцією ШІ. Одне до вас запитання: -Ви ще живі?