Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: ЗАҐРАВА - ВІРШ

ЗАҐРАВА Ген там, у далині, видніються вогні, Заґравою палає рідне небо, Аби прийшов кінець, кінець прийшов війні, Бо ворога з болота нам не треба. В заґраві ті краї́, бо там ідуть бої́, І стогне рідна матінка-землиця, Давно затихли там співучі солов’ї Й продовжує на землю крівця литься. Здригається земля від вибухів щораз, Здригається, і стогне, і ридає, Звитягою на ній постав дороговказ, Свята землиця у вогні палає. Від вибухів до нас доноситься той звук, Молитва, й крик, й на чудо сподівання, І люди, і земля пізнали безліч мук. До Господа в сльозах усі благання. Палає все в вогні і ночі всі, і дні, Ні миті не стихає канонада, Видовища страшні ми бачим вдалині, І страшно ще, коли від сво́їх зрада. Ідуть страшні бої́ і зовсім не стиха, І тілопади скрізь на полі бо́ю, Коли піде від нам годинонька лиха́ Й не будем оповиті ми бідою? Бо там удалині видніються вогні, Заґрава поєднала землю й небо, Я з радістю віддам це пекло сатані, А нам лиш МИР і ПЕРЕМОГА треба. 30.07.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025