(це твір про сучасність)
Давид та Голіаф
Буває так, що юний та худий,
рятуючи життя, повинен битись…
З чудовиськом тривалим буде бій,
та що ж поробиш, треба бадьоритись…
Пихатий та нахабний Голіаф.
Однак, тупий, ледачий, примітивний,
ще й думає повільно, як жираф,
як той бізон, прямий та агресивний…
Давид спокійний в цю тривожну мить,
готовий битись з мавпою страшною.
Вже камінь з пращі прямо в ціль летить,
вже впорався з горилою гидкою…
Мораль цієї казки не нова:
цінніш за меч у битві голова!
-----------------------------------------------
Давид и Голиаф
Бывает так, что мелкий и худой
вдруг вынужден за жизнь свою сражаться…
С чудовищем огромным тяжек бой,
но, хочется иль нет, придётся драться…
Напыщенно-нахален Голиаф.
Однако ж, туп, ленив и примитивен,
к тому ж, соображает как жираф
и глупо, по-бизоньи, агрессивен…
Давид — спокоен, собран и умён,
готов сразиться с грозной обезьяной.
В пращу булыжник вкладывает он
и вот — лежит гигант в крови багряной…
Мораль сей древней сказки не нова:
ценней меча в сраженьи голова!
(березень 2017 р.)
