Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Іван Мотрюк: КОНКУРС КРАСИ. - ВІРШ

Конкурс краси. Клубочяться хмари на небі Вкривається золотом ліс. І вітер осінній далебі. Повітря холодне приніс. В червонім намисті калина Віти додолу схиля, Немов молоденька дівчина Очі чарівні хова. Берізка до білого плаття Вінок золотавий вдягла. Листям тріпочи в завзятті Мов каже що краща вона. А там ось красуня ялина , Вірна як завжди собі, У неї сукенка зелена, Навіть в осінній порі. Верба над струмочком присіла, Спідничка у всі кольори, Ніби спитати хотіла : Чи тут отой конкурс краси ? В краю височіє тополя , Струнка у жовтявім пальто Хизується також собою, І хоче щоб їй повезло. Дуби там стоять два старенькі, Багряні на них кептарі, І ясень зелений файненький. Напевно вони у журі. Тихенько поскрипує явір, Немов віртуозний скрипаль У такт йому стукає дятел, Ця музика лине у даль. Місяць вже сходить на небі Сріблом поляну вкрива. На подіум схожа далебі Поляна оця лісова.