Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Емма Конвалiя: Сховавши вікна - ВІРШ

Вже промінь гострим лезом навідліг Розрізав рій рухливих порошинок В кімнаті Й запалив їх вічний біг. Та ніч не йде здавати поєдинок Так просто, за пусті омани дня, Такі солодкі й майже неможливі. Але її гартована броня Уже тріщить у металевій зливі Проміння і пташиних голосів, Дзвінких підборів і лункого сміху… День-лицар, він безжалісно красив Здійнявши меч і осідлавши вільху. Біжи до мене, нічко, я ловлю, Даруй мені свої таємні взори, В твоїх обіймах трохи ще посплю, Сховавши вікна в непрозорі штори.