Примари дім росте, як тор -
Причастя тут шматком газети,
Відспіваний мій давній горб
Нудьгуючим анахоретом,
У дивну інохідь весни,
У колір безнадії ока,
Де в масці гіпсовій тісній
Вночі блукає тінь пророка
Ходою викривлених рун
У лабіринти і тривоги,
Між одномірних дивних струн,
Від осявання до знемоги.
***
Голодні жорна – вогкий сон -
Царюють тут ,неначе книги,
Що тчуть закляклим язиком
Всім нам, як прощення – вериги.
Словник улюблених вогнів
Під брамою Святого Юра -
Вже на амвоні кіт зомлів,
Як чорт у вигинах каптура.
Де кіновар`ю на лиці
Кипить від розуму отрута
І клірос всіх теодицей
Між позолоти не розчути…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=ywgPbFXY3yw
