Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Катерина Собова: Зять педагогинi - ВІРШ

Фізикиня мене в школі Ідіотом обзивала, Верещала, що ніколи Таких дурнів не стрічала. Вже п’ять років після школи: Накінець-то я помстився! На її доньці-красуні Місяць тому оженився. Розгубилась Зоя Львівна, Як дізналась - ледь не впала. Як же так? Що люди скажуть? На собі волосся рвала. Вже мовчить, що я не знаю Закон Бойля-Маріотта, Що донька єдина має Чоловіка - ідіота. Від людей педагогиня Приховала тепер дещо, Що вона - така розумна, Дурня і дебіла теща!