Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ржевская: А. Макаревич. Я возьму тебя с собой в небеса Мій український переклад - ВІРШ


Валентина Ржевская: А. Макаревич. Я возьму тебя с собой в небеса Мій український переклад - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




А. Макаревич. Я возьму тебя с собой в небеса Мій український переклад

А. Макаревич. Я возьму тебя с собой в небеса український переклад Оригинал: Я возьму тебя с собой в небеса До небес лететь всего полчаса Пронесу по всем кругам, погрущу А потом тебя назад отпущу Ты сто лет как не со мной, я привык Но если хочешь побывать в той стране Очень важно, чтобы ты в этот миг Просто вспомнила бы вдруг обо мне И в момент, когда поддатый медбрат Зафиксирует летальный исход Мы с тобою полетим на закат А напротив станет виден восход Проплывая в тишине голубой Прочь отбросив якоря наших тел Мы, должно быть, посмеёмся с тобой Что про это я тебе уже пел Чуть повыше облаков наливных Только небо без краёв и границ Там ты встретишь всех ушедших родных А ещё людей с повадками птиц Посмотри последний раз в вышину Видишь, солнце бьёт небесный прибой Вот и всё, а дальше мне одному Я был счастлив повидаться с тобой Я возьму тебя с собой в небеса До небес лететь всего полчаса Пронесу по всем кругам, погрущу А потом тебя назад отпущу А потом тебя назад отпущу А потом тебя назад отпущу А потом тебя назад отпущу А потом тебя назад отпущу Мій український переклад: До небес тебе з собою візьму, Пів годинки — і туди підійму. По всіх колах пронесу, покручу, А тоді тебе назад відпущу. Ми сто років вже не разом, звик я, Та, як хочеш той видвидати край, Ось умова: в мить мого відбуття Просто ти мене раптово згадай. І у мить, коли п'яничка-медбрат Зафіксує, що я кинув цей світ, Оберемо захід з-поміж принад Й злетимо. Навпроти буде ще й схід. Приймуть нас лани, блакитні й ясні, Так, як якорі, відкинем тіла І сміятись, мабуть, будем тоді, Що про це вже в мене пісня була. Трохи вище за рум'яні хмарки Тільки небо розгорнулось без меж. Тут всіх рідних, хто пішов, стрінеш ти, А також — людей крилатих, авжеж! Що ж, востаннє посміхнися хмаркам. Бачиш: сонце п'є небесний прибій. Ось і все. А далі рушу я сам. Дуже вдячний нашій зустрічі цій. До небес тебе з собою візьму. Пів години — і туди підійму. По всіх колах пронесу, покручу, А тоді тебе назад відпущу. Переклад 24.07.2025

ID: 1047525
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 11.09.2025 07:45:17
© дата внесення змiн: 11.09.2025 07:45:17
автор: Валентина Ржевская

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (112)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори