Сяяв зранку, як те сонце,
Валентин Перепелиця:
Вчора вже диплом отримав –
Став юристом у столиці.
Враз життя завирувало
Від щасливих тих моментів,
Через тиждень в кабінеті
Приймав перших він клієнтів.
Все вирішував швиденько
(У законах розбирався),
Був привітний і уважний,
До клієнтів усміхався.
Та сьогодні зіпсувала
Йому настрій молодиця:
Записалася ще вчора,
Прийшла вчасно, як годиться.
Зразу гроші заплатила,
Щоб за раз усе узнати,
Бо немає в неї часу
Скрізь пороги оббивати.
-Чоловік мене покинув.
Я хотіла в вас узнати,
Чи повинен він два тижні
В мене ще попрацювати?
Є такий закон, я знаю:
В першу, або в другу зміну
Він повинен відробляти,
Поки я знайду заміну.
Тепер голову ламає
Валентин Перепелиця:
Невже більше нього знає,
Оця нагла молодиця?
