Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Перші кроки літа - ВІРШ

Сонливий вітер злегка гойдає трави, Немов з думками, які в душі плекаю, Відчула вкотре невпевнені октави, Можливо й ні! Чомусь сумлінно вважаю, Напевно по́милка, але цей світ люблю. Помітно зваблюють пелюстки суничок, В жаданні сонця, зранку випити росу, Босоніж я, поспішаю до позичок, Вдихати хочу свіжість саду. Всю красу, Вбирати й кроки, ледь чутні цього літа. Шурхоче листя, в глянцевій оболочці, Відбитки золота - сонця подарунки, В черешні ягоди, в червоній сорочці, Ловлю їх запах, солодкі п’янкі трунки, Блаженне літечко, до тебе радо йду. Уздовж стежини рясніють полуниці, Промінням пестяться, захоплюють тепло, По них зненацька переллються зірниці, Частково в росах, веселкове джерело, Тона забарвленості приємні серцю. Під дійством вітру тішить колоритність гам, Здається сік уже замала на устах, Кислинку, солод, сприймає моя душа, Мигтіння блиску не сховаю у очах, Тієї радості, що полонить єство. Ці перші кроки вже з літом відчуваю, Жага сприйняти без порушення тиші, Я світлі мрії про мир щоденно маю, Нехай війна скінчиться, достигнуть вишні, Якби ж почув мої бажання Всевишній. Тихенький вітер висушив ранні роси, Й полинні сльози, що стікали по щоках, О літо - літечко, не принось нам грози, Журбу і біль. Нехай достигнуть у садах, Всі фрукти й ягоди, не меркне надія…. Що Україна, знов вип’є келих вина, З духмяним літом зустрічатиме осінь, За щастя, віру, що так бентежать серця, Треба лиш вистояти, щоб чиста просинь, І шлях нам сонце освітило в майбуття. 07.06.2025 р