Життєвий гобелен, роками тканий,
Нитки переплітаються в любові,
Ескізом хвиль на береги шовкові,
Торочиться колишній спомин, тьмяний.
Світлини виринають кольорові -
Яскравий острів, океаном вбраний,
З розквітлими веселкою гаями.
В обіймах неба сонячно-іскристих,
Втішає екзотичними пташками,
Між буднів суєтливих та імлистих.
У творчих муках запліталась доля,
З минулого потертими краями,
Тут незакінчений сюжет між нами,
Омріяний в безмежності роздолля.
P.S. Світлина з інтернету.