Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Вуличний: серце у коробці - ВІРШ

Холод по спині від ран що не зцілити можуть, я й не знав, слова так в серце бити. Знов з пітьми душі коробку віднаходжу серце зранене своє туди легенько ложу. Я в житті й не знав, що вмію так любити І любов моя не дає коробку ту закрити. Проситься любов з коробочки на зовні, а в грудях лише страшенний тиск безодні. Кажеш я не той, що всі слова брехливі, що дії всі мої насправді не важливі. Впевнений в собі, з тобою завжди щирий, хоч іноді мої слова як водоспад бурхливий. Я скажу одне, життя нас не шкодує, але й я не той, що перед ним пасує. Де б ми не були і що б не було з тобою я завжди лише твій, а ти в думках зі мною.