Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Анно Доміні: Столична осінь - ВІРШ

Дякую, пане Валерію.

Люба моя, дорогенька Улькус! Як я вам рада!! Ви тепер так нечасто сюди забігаєте (і у Клуб загалом, і до мене зокрема)...
От не думала, що такий простенький віршик отримає ваше схвалення. Хоч бери та й усю юну лірику виклади, щоб вас привабити. (А "хмаровиння", до речі, не юне -- трошки правлю ті юні віршики.)

колись ми вже розмовляли на цю тему щось є таке особливе у цих творах: чисте і болюче, дуже справжнє, не затьмарене аналітичним досвідом, ностальгічне. бачиш у цьому себе на шляху злету і помилок, любові, переживань…..

Добре, що ви бачите саме це. А то є тут люди, які вишукують лише огріхи у формі, так ніби людина 25 літ тому має писати там само, як зараз...

Дякую ще раз, Улькус! Забігайте, коли зможете. Сподіваюся, що у вас усе гаразд.

ооо… вчитися сприймати критику набагато важче, аніж ловити похвалу. і зовсім не факт, що хтось щось «вишукує». огріхи можуть одразу «лізти в очі» сторонньому читачеві, якому абсолютно нічого не відомо про мотиви публікації твору. випадковий читач сприймає твір неупереджено, безумовно, тому йому буває байдуже, якого віку автор, перший це чи надцятий його твір. аж образливо стало за тих, хто має сміливість сказати щось інше, окрім «вау!»

Щодо сприйняття критики -- так, згодна.
Але за сміливих читачів не ображайтесь , бо я мала на увазі якраз не просто стороннього читача і випадкового, який і направду може бачити "голий" твір (таку критику я сприймаю доброзичливо), а одну певну особу, яка спочатку ставилася дружньо (були і похвали, і критика), а потім наші погляди розійшлися -- і людина почала помічати лише погане -- тобто якраз не "голий" твір, а автора, що стоїть за цим твором, і якого та людина недолюблює.

Ну, ви не зважайте, це вже більше моє особисте.

так, це ще інша історія. є й «вишукувачі» скалки в оці… але ж тоді ви добре розумієте, що і навіщо). і тоді навіть може бути весело!)

дякую вам, що не звертаєте з поетичної стежини, маєте силу і натхнення хоча б ностальгували ранніми творами. вони прекрасні!
і - так, у мене все відносно добре. творчість , здебільшого, реалізую там, де вона зараз необхідніша (НМСД). лінива, тому не претендую на звання «широкозахватної сівалки»

Дай тільки Бог, щоб літо було літнім, а не зимнім, як ото зараз...
Дякую, пане Ростиславе!

Пане Олеже, дякую.

Дякую, пані Чайківчанко!