Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: Слабкість - ВІРШ

Заколисуюча ніжність переливчастих розмов, що так солодко лоскочуть твій утомлений мозок… То приємніше за пристрасть і миліше за любов – оксамитова стежина, що веде в теплий морок. Розмагнічено жадання, інверсовано поля, не згадати, не впізнати мрій, цілованих п’янко, – між птахів, що не злітають, між сердець, що не болять склав понівечені крила, горбанем сидить янгол.