Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Гречка: Рука - ВІРШ

Струни Всесвіту торкаю я, Вимірів подібних павутині, Я – рука, могутня я рука А світи – лише від пальців тіні. Слухаєш ти звуки і слова, Образи пливуть і десь зникають. Кожен з нас цих чарів складова, Двері й ключ до втраченого раю. Думка захопила – не держись, Будь пушинкою в потоці смислів, Роздуми й фантазій вітражі, Домалюють те, що надто стисле… Пам’ять плюс минуле – то є ти, І ніде нічого більш не видно, А майбутнє – голос пустоти, Що минулим стане непомітно. Промайнули тільки що, на мить, Нашого творіння всі глибини – Кілька слів тому, хто поки спить, Дотик ніжний пальцями до глини. Слова мої, звук Suno.