Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Моє селище далеко - ВІРШ

( с.Козача Лопань ) Рідне селище далеко, Загубилась моя мрія, Не гніздяться вже й лелеки, Ятрить душу безнадія. Земля зранена війною, Під руїнами, плач, стогін, Умивається, знов кров’ю, Із землі квітковий пагін. Всюди ями, страшні вирви, Залишались тіла, смута, Гомінкі лунали крики, Де ж ти ненько, моя люба?! Ти людей спаси Вкраїно! Зупини цей час жорстокий, Збережи цвіт і родину, І поля щедрі, широкі. Мені б птахою злетіти, Щоби болі вгомонити, Та настигли вертоліти, Під завами снять діти. Рідне селище далеко, Крає навпіл моє серце, В бою воїнам нелегко, Як спасти життя, озерця? Де ж той спокій загубився, Тож диявол ненаситний, На жаль, вкотре, мов сказився, Хоч з тайги та дуже спритний. Йде війна - йому за радість, Каже мало, є (движухи), У очах ярість, лукавість, Бажав нової розрухи. Сам згниєш, скоро в болоті! Прийде час, ворог сконає, Не спасуть й рублі св * лоту,. Україна силу має. Непохитні сини й дочки, Ранній цвіт непереможний, Збережуть літні садочки, Де гуляли босоногі. Час настане, вірю щиро, Річка Лопань заіскриться, Посміхнеться дитя мило, Із волошками в пшениці. * Віднайду, стежину в полі, До долини, до криниці, У воді святій, смак волі. Відчуваю, знадобиться…. Дай же Боже лиш дожити. 30.04.2025 р