Піду я за святою водичкой
До святої та безіменної річки
Така тече через моє життя річка
Глибока, хоча вузька та невеличка
На дні річки чарівна риба
Плаває собі лише вона знає що треба
Але глибоко до риби кричати
Ні поплисти до неї не допірнати
Ворожить та риба долю
Я її кличу та не неволю
Якщо твоя воля , рибо, почуй мене
А якщо неволя - то пливи від мене
Мовчить риба: за водою не видно
Білого нашого світу , чи чорний він чи невинний
Мовчить риба , все вона знає
Бо бачить не оком а серцем безкраїм
А хто не має серця такого
Риба бере до Царства свого
П а тім Царстві все перли та мушлі
Чиста свята вода та заповітні мрії
