Думи, любі сини й дочки,
Прокидайтесь і в рядочки
Вірша впевнено ставайте
Й все, що маєте ви, дайте
Тим, хто буде їх читати
Й вас, думки, в свої впускати,
Повнити їх, розширяти,
Багатити, простеляти
Шлях в щасливеє майбутнє,
Щоб воно було присутнє
В їхньому житті, як прийде,
Завжди. Певен я, що вийде
Це майбутнєє зустріти
Й доки сонце буде гріти,
В небі, сяяти і битись
Буде серце, більш журитись
Ввік ніхто із них не буде.
Врешті кожен з них прибуде,
Подолавши все нещастя
У своїм житті, до щастя,
Про яке ще змалку мріє
І у серденьку леліє
Мрії всі свої про нього,
Щоб зустріти дня одного,
В душу й серденько впустити,
Щоб із ним лиш завжди жити
І ділитись ним із тими,
Що стежками непростими
Йдуть, аби й вони пізнали
Щастя й більш не сумували.
Євген Ковальчук, 03. 06. 2021
