Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Емма Конвалiя: Із безо́дні - ВІРШ

Я дивлюсь зсередини і ззовні, І водночас ніби із безо́дні На сталеві брами і на квіти, На людей суворих, на привітних, На кота, сидячого на гілці, На грача, що грає на сопілці, На бруньки, що вже ось-ось і лопнуть, На хустки, що проти вітру сохнуть, На маленький клаптик сині неба, На вітрину скля́ну і на себе, Ніби на чужу, пливку й незнану У серпанку сонця і омани.