Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ілля Шевченко: Я думав… - ВІРШ

Я думав — Ви зіткані з небес, Де світло йде, коли усе вмирає. Та в погляді — не тиша, не протест, А щось, що навіть серце оминає. Я думав — сміх Ваш чистий, як кришталь, І серце Ваше знає радість світу. Та за плечем у Вас стоїть печаль, І шепче щось у темряві шовковій. Я думав — очі світять в путь, Але в них тінь, мов лист останній. Не вміти полюбити — жуть, Та ще страшніше — не віддати. Вас кликали не раз: «Живи!» Дарунки, квіти, дотик, ласка... А Ви ішли — мов крізь вогні, Де серце — шепіт, не підказка. І є одна страшна печаль: Коли тебе всі серцем хочуть, А ти — мов порожнеча дна, Не здатна спалахнуть у очі.