Чекав один в розпуці дикій
В розпуці дикій та жаркій,
Де між вогню ще чути крики -
Бандур відлуння дзвін важкий
Про небеса! - що в дивний тиші
Складають хвилі з каяття
Щоб ще потрапити до ніші,
Де вже відсутні відчуття…
Куди!?– спитаються фірузи*
Навіщо ?– збуриться шпінель -
До середовища, де друзи*
Ще риють гностикам тунель.
