Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлая (Світлана Пирогова): Зоряне дитинство - ВІРШ

Де тільки не блукало, по яких стежках, між осокорами, спориш топтало, крутилось, гралось на стрімких семи вітрах і не одне дістало, звісно, жало. Але були так любі - рідне поле й сад, пахучі різнотрав'ям і любистком, город і виноградник, весь родинний лад і настанови матері пречисті. І діставало поглядом свої зірки, - то щастя - милуватися красою. Роки летіли, ніби пух з тополь, легкі і кожен ранок умивавсь росою. Тепер лиш уві сні і гріє, і щемить теплом у серці зоряне дитинство. Ото була в житті найяскравіша мить, коли ловив ураз перо жар-птиці.