У житті я закохувавсь тричі...
Перший раз ще у юні роки
Її думку читав по обличчі
За меню у кафе - всі смаки.
І була вона пишна як пава
Неприступна як той Еверест
І чекала багатства і славу
Я їй дати спромігся лиш квест
Вдруге я закохався вже зрілим
За вікном пломенів листопад
Ми кохати, напевне, уміли
Бо усе в нас складалось на лад
І слова її були моїми
Мрії, дії і навіть думки
Я віддав їй усе, що хотіла,
Та хотіла вона навпаки...
Втретє я закохався вже в віці...
Не у стать чи красу... Не в слова,
А у те що весь час мені сниться
І в душі розквітає весна
Пізно каятись... Залишається,
Мені вірити в щастя на двох
Бо коли вона усміхається
То мені усміхається Бог
18.03.2025
