О, хто ви? Бо́ги? Чи ви поріддя пекла?
Звідкіль на землю, та чому, прийшли?
Ви - наслідили - калюжі крові... те́пла...
Її шукали? Ви її знайшли?
Нема на світі (я не згадаю) слова
яким могла би описати вас.
За всі думки відповісти готова
і відповім, коли настане час.
А поки - думаю і все на атоми
рве ізсередини. Замало слів...
Плачу́ нема й не буде! А оратори -
вони мовчать! Та не замовкне гнів-
гуде він жилами,
несе у собі біль,
він ллється зливами
він - по живому сіль,
він - в генах завтрашніх,
він - всюди і ніде,
він - в душах забраних,
і він до вас іде!
Іде і прийде(!) до поріддя пекла.
Рве на атоми ізсередини гнів.
Кров у калюжі... вона досі те́пла...
Її шукали? Так бракує слів.
..........................................................
...вона довіку буде те́пла, те́пла...
до краю світу, до останніх днів.
