Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Псалом 227. Біда — і вихід - ВІРШ

Слову-Богу Ісусу Христу в любові присвячується страх — відсутність любові!.. може свічусь — і йде радість там де йду я! може там не бур’ян де йду я… де немає любові — ну і? раз — виростає — бур’ян… а ви про що? і бур’ян і бур’ян — і бур’ян всередині "мінімалістичної" церкви — вам хто не дозволяє йти як це я? так як безстрашшям був вибухнув я — так і у світ цей пропащий тут народився з Безстрашшям — безстрашний круглим Огненним розпашшям — тут за — проти — хто — а я з безстрашшям! А ти — стрибай! — все — вода тут на горбах сила горбата але молода! ліс-не-ліс гай — не гай це за горбами й горбатими — рай! а це в потоп! І в потопи – різкий мій край! — а ти стрибай! Як? — в невідомість! Спасительна Зірка! — сяє на край… Страх — це як забрали любов!! А ти любиш — свій край… 03.04.2025, Київ — третій вибір Богородиці і другий Єрусалим