Кружляють знов лелеки в небі синім.
У просторі ширяють... Де взяли
вони тієї легкості та сили,
щоб так радіть, вернувшись з чужини?
Кружляють знов лелеки... Сильні крила
під хмари їх понесли. Здалека
милуюся польотом їх. Щасливі!
Це сили їм дає своя земля.
Веселе "Кру-у-у!.." вже лине понад хмари.
Нелегко їм було в дорозі. Знай.
Колись й тебе покличуть теж додому
батьківський дім і річка, поле й гай.
Дякую!