Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Незламна: 5 - ВІРШ

Зірветься маска, наче й не була. Звільнюсь від пут, що плутають дороги. І доторкнеться радість до чола, Розвіявши на вітрові тривогу. Нехай душа повірить у дива, Що втомлена зітхає від знемоги. І крикну світу: '' Чуєш, я жива, Як паросток крізь тріщину дороги! " Озветься совість на моїх вустах, Можливо зажурюся я востаннє, Що відпущу нареші давній страх. Знайду свій шлях крізь кіптяву мовчання Й відродиться, як фенікс - вільний птах, Душа тоді, відчувши покаяння.