Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::
UA
|
FR
|
RU
Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України
|
Поети
Кл. Поезії
|
Інші поет.
сайти, канали
|
СЛОВНИКИ ПОЕТАМ
|
Сайти вчителям
|
ДО ВУС синоніми
|
Оголошення
|
Літературні премії
|
Спілкування
|
Контакти
Кл. Поезії
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
Увійти
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 11
Bloodredthorn
Filaya
Holger Dolmetscher
Podavalenko Valerii
Іванюк Ірина
Ася Тес
Валерій Лазор
Василь Гаврилишин
Неисправимый Сказочник
Федір Тернянський
Чайківчанка
Пошук
автора за іменем
автора за містом
автора за ID
вірша за назвою
вірша за ID
Пошук
Google
Перевірка розміру
Перевірити
Прочитаний :
405
Творчість
|
Біографія
|
Критика
ЧИСЛА
1.
на схилі вишньому прощається за всіх:
розмова мислима а мислі небагато
по волі вислуги його ділив екватор
а він залишився на впоминання їх
таки цілісіньким
бо все що на один
означене – розгорнеться собою
і винний задум і задуха волі
і навіть дим даруйте навіть дим
(знамення множиться:
його поміж знаменами
цей дим витримує самими лиш раменами)
0.
овальна тінь видовжується в конус
на тоншім березі дрібніші письмена
а ніч виразніша неначебто вона
когось замислила і витекла на когось
бідового чий катет а не круг
прозоріший як прожилки на пальцях
і чий хребет витримує не панцир
а місяця ламкий неповний рух
22.
коли їх двійко – це хіба що – пара –
хтось видихав – і видихнув за мить
тонке повітря – з вечора болить –
чи – з голосу – чия бездонна хмара
роздвоює їх обриси крихкі
так близько неминуче і дзеркально
неначе кожна пара – ти і тінь –
а лиш повітря вгадує – де камінь
4.
на золотому видиху ічкерій
твій чорний келеф твій зелений клин
прозорий місяць безневинно стеле
останній цього світа розмарин
відміряний потік переступання
там не вода – там виводок тече
імлиста пані – ще сьогодні з пальми –
пов’язана дзеркальним кумачем
душа – на пальці, істина – на пальцях
а тиша – усамітнена така
ще навіть дим на кратери розпався
…ні месника тобі, ні барвника
– 4.
відчитуйте – розлого як вуста
чи вуставки – відчитуйте розлого
хай паволока сонна і густа
сама в собі не втримає нічого
хай лущаться – горіхами вершин
хай втримуються – теплими по вінця
цей бездоганний нездоланний плин
закінчиться на кінчику гостинця
бодай колись – закінчиться і все
бодай навіщось – де тобі до того
…захланний месник вийде на дорогу
в сухих вустах вологу принесе
333.
є три узбережжя твоєї ріки
і сонцю судилось намислити кожне
порожня вода витікає в порожнє
кудись попід небо – аби навпрошки
і солоно їй і не соромно їй
і майже під воду ховаються бризки
тоненькі судини сакральної книжки
спиває поранений вартовий
8.
множинність зображань поступиться зображенням
їх проблиски збулись як постріли в траву
зітру їх листопад на прощу степову
котра – одна з усіх – приречена і бажана
осиплеться їх мир і вимріється рим
і вернеться в уста історія за ним:
часи очей змирилися з часами
і вже ніхто не втримує хвилин
і перемога міниться так само
як випещений з ночі переґрин
уже сториця тінями в підвалах
уже зайшлася гоном кацапня
і тільки далі незборимо далі
тебе мізерна пташка не спиня
і тільки тонко гнеться у повітрі
сюркочучи розбризкані лади
і так нестерпно хочеться
повірте
не наступати на її сліди
6.
коли слова неначе сталагніти
повільно визрівають з язика
тоді здається що кермує світом
уже не слово а таки рука
тверда чи ні – однаково їй Богу
та благодать у неї лиш одна –
не виміряти посохом дорогу
а в пітьмі золотій намацувати дна
(знамення множаться:
помежи їх раменами
це дно позначене дзеркальними знаменами)
P.S.: 7
розмежовую вічності що повернулися
з ними праця інакша їх простір змарнів
по наструнених вилицях ніби по вулицях
небезпечно і легко дістатися брів
роззирання прозоре а млака густіша
жебоніє дземброня між двох споглядань
все одно чи існує обличчя у вірша –
з нього плавно і солодко крекче гортань
це поезія присмаку менша від смаку
перевтома дрібніша від китиці втом
маєш знаки мовчання над урвищем-знаком
над розкосим і немічним чистим листом
маєш вічність подрібнену в поті нічному
в листопаді дзеркал в заскорузлій війні
де паліччя-обличчя вернулись додому
і не те щоби марні – всього лиш марні
Нові твори
Іванюк Ірина
-
За го
моно
м ріки
Валентина Ржевская
-
МИ Цветаева Мне теб
я уже не надо М
ій український переклад
..
Валентина Ржевская
-
Ещё дуют холодны
е ветры Мій
український переклад
Holger Dolmetscher
-
Ежин
ая
семья
bloodredthorn
-
Рятуючис
ь від
позолоти
Іван Українець
-
КАЛА
МБУ
Р №7
Чайківчанка
-
В ОСІ
ННІМ
САДУ
Іван Українець
-
…
ТРИ К
РАПКИ №7
moden
-
Бакот
а (п
існя)
Урюпін Анатолій Іванович
-
Мені ка
цапи
не брати
Урюпін Анатолій Іванович
-
Бі
л
ь
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
-
Не люб
ить
світла
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
-
Зорян
е ко
хання
filaya
-
Утро солнцем горя
чим мир пусто
й и огромный накрыло.
..
MAX-SABAREN
-
«Як сексуа
льності
-- днями…»
filaya
-
Ност
аль
гия
MAX-SABAREN
-
«Присвя
тою -
- Л. Д…»
Олег Князь
-
Нема
є с
лів
Віктор Варварич
-
Розлуч м
ій кра
й (Пісня)
Инна Будиловская
-
Ты закрой
глаза.
И смотри!
Lana P.
-
Фісташкови
й острів
(о. Егіна)
мелодія сонця
-
під
ос
інь
Неисправимый Сказочник
-
Ясная Звезд
очка, ти
хая Ноченька…
Неисправимый Сказочник
-
Сладких сн
ов! - К
олыбельная.
Геннадий Дегтярёв
-
Волк
и Яг
нёнок
Геннадий Дегтярёв
-
Бес
стр
офы
Неисправимый Сказочник
-
Дневники чело
века, обре
тшего небеса.
Talia
-
Шансы
(хо
кку)
Валерій Лазор
-
Кав
ома
нка
fialka@
-
Сипалось,
сипало
сь золото…
Ганна Верес
-
Черн
ігі
вщині
Малиновый Рай
-
ПРОЖИ
ВАЮ
ОСІНЬ
П’еро
-
Буде л
агідн
ий дощ
Maggie Bee
-
У тому
світі,
де є ти
majra
-
Роки пли
вуть,
немов ріка
Євген Ковальчук
-
Ці
л
ь
Євген Ковальчук
-
До
бр
о
Тома
-
Город
а &#
8230;
Тома
-
Спорт
230;
Вадим Косарєв
-
СВІ
ТЛА
НКА
Троянда Пустелі
-
Со
нц
е
Мандрівник
-
пАт "мет
АФРАкс
кемикАлс"
Н-А-Д-І-Я
-
Надворі л
іто, чи
вже осінь
Ольга Береза
-
Листи, які не
носять ли
стоноші…
Мирослав Манюк
-
ЗНАК
ВІ
ДВАГИ
Юхниця Євген
-
Рисуют у п
одъезда
для соседки
Юхниця Євген
-
Шквали і гро
мовиці в
пеньки і гілки
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею
Правила щодо cookie
405
