Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 12
Пошук

Перевірка розміру




Федькович Юрій

Прочитаний : 1065


Творчість | Біографія | Критика

ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ

Думи  мої,  діти  мої,
Лихо  мені  з  вами!
Поклав  би  я  вас,  як  жовняре,
Пишними  рядами,
Та  боюся,  що  вас  займуть
За  голубе  море...
Думи  мої,  діти  мої,
Лихо  моє,  горе!

За  моє  б  займили,  як  мене  гонили,
Гонили  та  били...  чому  не  втопили?
Не  знали  би  люди,  як  темної  ночі
Кривавов  китайков  втираються  очі,
Як  з  тихов  зорею  говорить  стойкар;
Не  знали  би  були...
         Думи  мої,  думи,
Тепер  довелося  за  вас  відвічать,
Бо  вни  мене  лають,  мені  дорікають:
"Ледащо  ти,  -  кажуть,  -  іди  в  поле  жать,

А  не  втирай  дрібні  сльози
Тихими  ночами!"
Думи  мої,  діти  мої,
Лихо  мені  з  вами!

Думи  мої,  діти  мої,
Що  з  вами  учиню?..
Посію  вас  барвінками
По  всій  Україні
І  буду  вас  виростати,
Слізьми  ізрошати,  -
Процвітете,  як  то  море,  -
Хто  ж  вас  буде  рвати?
Не  я  вже  вас  зриватиму,
Зриватимуть  люди
Та  дівчата  до  вінчання,
А  мене  забудуть.
Нехай  і  так,  що  ж  робити?
На  все  божа  воля.
А  я  за  вас  у  Сучаві
Святому  помолюсь.

Нові твори