Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.
Осінь надворі. Пора сумувати.
І видіння з тобою проведених днів
(З тобою! Посеред розквітлих лугів!)
Забувати пора...
Пора забувати!
Жовте листя так легко летить повз вікно,
Та чи легко навчу свою пам'ять твердити,
Що минулось не літо — всього лиш кіно,
Де біжать дощові і ромашкові титри...
1021
