Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 11
Пошук

Перевірка розміру




Андрусяк Іван

Прочитаний : 290


Творчість | Біографія | Критика

здається ми перестаємо слухати...

здається  ми  перестаємо  слухати  
такою  безневинною  печаль  
скрадається  вкороченими  звуками  
в  яких  живого  імені  не  жаль  

код  бездоріжжя:  ребра  і  вино  
триматися  як  поручень  на  кризі  
за  те  що  доручити  не  дано  
своїй  останній  невмирущій  книзі  

за  те  що  бог  під  ребрами  зійшов  
гаряче  лезо  а  кістки  холодні  
за  те  що  не  розсмоктується  шов  
у  пращу  галилейської  безодні  

немислимо  неміряно  навспак  
губами  жертву  втомлену  вершити  
на  тінь  вершини  наступити  так  
немов  на  горло  це  несамовите  

немов  по  ребрах  крила  пір’я  ніж  
вино  червиве  каменем  і  брудом  
неначе  він  цю  істину  возніс  
а  кожен  ліс  при  ній  лишився  судом  

проповідає  листя  і  смолу  
могилу  теплу  стеле  перегноєм  
і  кожному  пропащому  ослу  
заповідає  жити  під  горою  

а  слухати  давно  вже  перестав  
та  й  ми  самі  також  перестаємо  
немислимого  духу  золота  
печаль  над  нами  стелиться  незримо  

і  живемо  —  і  бог  і  ліс  і  суд  
тоненьким  швом  помічені  з  безодні  
їмо  се  тіло  і  п’ємо  росу  
а  може  й  кров  вона  також  холодна  



Нові твори