Прочитаний :  159
|
Творчість |
Біографія |
Критика
НАД МОГИЛОЮ БАТЬКА — (Уявне)
Це ми — смертні залишки твого буття,
свідчення світові, що ти жив, існував, —
тривожимо твій досконалий кам’яний погляд
молитвою, неспроможною поправити смерть,
неспроможною роз’яснити нас і наші тлінні дні.
Ти, що спізнав супокій кам’яної стіни,
принеси нам завершеність хоч одного слова,
слова, яке творить всесвіт барв і світел, всесвіт звуків,
що бринить позачассям, зцілює листок і дерево,
що підносить любов на поверхню речей і мислей.
Це ми — недосконалі відбитки тебе,
спраглі любови, вічного й дочасного,
приходимо до тебе і просимо так багато,
наче ти тепер — наш всепрощаючий приватний Бог.
|
|
