Прочитаний :  201
|
Творчість |
Біографія |
Критика
НАД МОГИЛОЮ БАТЬКА
Один тільки раз постукали у двері
здушені крики, напіввисказані слова,
квіти в руках нашіптували молитви,
птахи витягали скрипки з горел дерев
і звуком намацували твою душу.
Гілки плакали зеленню й споминами
про тебе, лиш кругом мене — так сіро, сіро,
так кам’яно, наче це я, не ти, пливу
в потойбіччя річки, наче це я — мертва,
а ти живий, безсмертний, приносиш мені
слово, забризкане любов’ю, забризкане
червоним, наче полуниці, віддихом.
|
|
