Прочитаний :  160
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ
...Проснувсь Везувій - і нема Помпеї...
Та я в кіно дивлюсь-таки на неї,
Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь:
Неначе й сам до теплих стін тулюсь,
Читаю написи, торкаю речі давні
І думаю про лиха непоправні,
Які спіткали людство будь-коли...
Ось хочби тут: по різному жили
В одвічній атмосфері боротьби
Патриції, плебеї і раби -
Одні - в розкошах, другі - напівголі...
А поруч пекло булькало поволі,
Немов та плавки в доменній печі, -
Щоб на Помпею кинутись вночі
І цвинтарем зробить її навік...
А ти, мій злий, мій наймудріший вік?!
Помпеї ти розкопуєш і Трої -
І множиш гори амтомної зброї,
Хоч людство й так в тривозі кожну мить:
Невже отой Везувій задимить?
А що, як сила вибухне сліпа, -
То хто ж тоді все людство відкопа
І виоре опалені степи?..
Везувій спить. О світе мій, не спи!
|
|
