Прочитаний :  174
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Ми мандрували пішки по Карпатах..."
Ми мандрували пішки по Карпатах
І в час, коли збивалися із ніг,
То починали дружно жартувати,
Смішити - хто як знав і хто як міг.
Мені це теж, не хвастаю, вдавалось -
На слово гострі в мене земляки! -
Аж ген далеко луни озивались,
Аж найстійкіші брались за боки.
Коли ж надвечір посідали в коло,
Хтось проказав, роздмухавши вогонь:
- Смієшся ти по-київськи, Миколо!..
І плачу я по-київськи, либонь.
|
|
