Прочитаний :  147
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Радіо будить тишу ранкову..."
Радіо будить тишу ранкову,
Де продзвеніли дитинства кроки.
Як ти змінився, мій Воронькове,
За нелегкі повоєнні роки!
А пригадай-но мене малого -
Скарживсь, було, на село-невдаху:
Велике, нівроку, а користі з того? -
Вмостилось навік в стороні од шляху.
В інших - електрика, радіо, парки,
Навіть асфальт, одним словом, культура,
А тут - каганець та вогник цигарки
Та ще в райцентр дорога-баоюра.
От, бувало, досада і візьме,
І вже школярик в світлій тривозі:
Інші будуть, мовляв, в комунізмі,
А наше село - десь у дорозі.
Пробачте малому, дерева й трави,
Вік незабута рідна колиско!
За дороге дитинство русяве
Спасибі кажу і вклоняюсь низько.
|
|
