ДО Н.С. ТА ІНШИХ…
Не відчаєм могутня Україна!
Не у сльозáх прекрасний наш народ!
У відчаї ніхто не брав ще сили
(Слід ключ шукать, щоб відчинить замóк).
Так, я бунтар! Я від болю і лиха
Став ним. Я вірно кохав! Я любив!
Ніжність обожнював зáвжди і жінку.
Хто ж винен у тому, що став я таким?!
Хто покалічив душу народжену?
Хто почуття це болотом облив?
Той, хто у відчаї, юних калічачи,
Трýну Вітчизні моїй сколотив!
Ви запаскудили мову найщирішу,
Слово не в Слово, а в вигук звели́,
Думку відновлену звeти “позичена”.
Як же ж без неї ви жити могли?
Спóкою хочете! Прагнете ти́ші!
Страшно почути вже цокіт підків?
Крові святої страхаєтесь? Миші!
Нам вже зарáння звeли́ ви хрести!
Ні! Не поразка чекає нас нині.
Буде жорстокість в ім’я правоти.
Я щиро бажаю добра Україні,
Та у терпінні його не знайти!
Павло Гай-Нижник23 жовтня 1989 р.Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.10.
