Радіо хтів послухати у спокої на дозвіллі,
Умостивши зручно власне гузно на затишний диван,
Проте не зміг, перемикаючи щохвилинно хвилі,
Встаючи-сідаючи, мов забавка Покиван-Іван.
Бо гуняво мурмурандили на них без натяку колоратури,
Цілком відсутнє у виконавців і поняття тесситури,
Пак, споконвіку не уздріли вони правдоподібно і камертон,
Адже, на усіх станціях репсав какофонічний козлетон.
Та покажіть мені ви, я вас панів прошу, оту софу,
На якій усім пісе́льникам перевіряють голоси,
Бо так гарликаючи діапазоном леда в ноту фу,
Ба навіть шнорери* не старцювали у будь які часи.
Стовідсотково, що кушетка та таки ущерть поламана,
Так-так скрипить та ще й тріщить, що у вухах аж лящить, і незручна,
Отже, стопудово, сторч пікантно з неї вилізла пружина,
Що колеться, відбору стійному заважаючи, чень не одна.
Очевидьки, ій-право, необхідно нам ту отаманку загребти,
І вишпурлити на смітник її під три чорти,
Якщо на тій до голови зіпсованій тахті іхесмитрехиси*,
Не до цуги обстежують для сцени голоси.
Щоби естрада українська квітом кантабіле розцвітала,
Поспіль і зусюди віртуозно медом нам вона гучала,
Богохранимий роден край, стяг вогнецвітний в світі прославляла,
Мажор, утіху і супокій усім увік презентувала.
1.11.23.
Шнорер(одеськ) - Настирливий бідняк, невдячний і нечесний Жебрак.
Іхесмитрихес (одеськ.)– нікчемна людина народжена від чортів.
Деяка сучасна музика така, що краще б вона не родилася, а в піснях - ні змісту, ні голосу, якесь ритмічне бамкання! Народні пісні живуть віками, в них є сила і міцне коріння!
О. Хвечір. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
