собака завжди на твоєму боці,
як навіть не вирішив піти гуляти,
це мале нещастя селекції -
грає німу роль бісячого мудреця,
а я занадто старий щоб мене нічого не цікавило,
твоєї компанії поряд з ботанікою недостатньо -
романтику втратив захід, ти помреш ще й першою..
чому я мушу зізнаватися твоїм покірним оченятам?
