Спалахнули вогні електричні,
Вечерова розсіялась тьма.
А вогні ті такі екзотичні:
Це Долинська моя степова...
Я радію: все гарне довкола:
І садки, і степи, і поля,
І алеї, стежки, і дороги,
І дощами умита земля.
Краєвиди навкруг пречудові,
І кургани, й трава запашна,
Велич вулиць у квітах казкових:
У Долинській така є краса.
Тепле літо і в спокої осінь,
І незвична тут завжди зима...
І повітря, і вранішня просинь,
І найкраща в Долинській весна.
Тут і люди живуть пречудові:
Бережуть, що природа дає,
І працюють, свою творять долю:
Все це місто чудове моє...
Приїздіть,всіх запрошую в гості,
Ви полюбите місто моє,
І отут, серед квітів казкових,
Ви відчуєте щастя своє...
А якщо в когось з вас негаразди,
Тут поможуть вам всім залюбки,
І житло вам дадуть своєчасно,
Зрозуміють, як сестри й брати.
Вірш- запрошення,може хтось і поїде, в ньому віднайти свою долю. 
